Відповідь на це питання шукали кореспонденти сайт BBC Україна, спілкуючись з жінками, які на власному досвіді їх отримали. Ми в ІСІ вирішили поділитись із Вами цим досвідом в рамках рубрики #Успішні
Сімоне Рамос, як багато інших успішних жінок, вважає: щоб досягти кар’єрних вершин, їй треба працювати більше і краще за будь-якого чоловіка. Пані Рамос, топменеджер з управління ризиками у глобальній страховій групі THB у Сан-Паулу. Вона каже, що статус жінки-лідера в індустрії, де домінують чоловіки, змусив її “бути сильнішою і щодня переборювати себе”.
“На початку своєї кар’єри я зрозуміла, що маю йти з офісу пізніше, більше вчитися та проявляти себе втричі краще, ніж будь-який чоловік”, – розповідає вона.
Сімоне Рамос також є радником бразильської асоціації жінок на страховому ринку. У жовтні вийде її книга на цю тему. Вона пояснює молодим жінкам, що “зосередженість, рішучість і чіткі цілі” допоможуть їм досягти вершини. Але Сімоне, як і інших експертів, непокоїть додатковий тиск на кар’єру жінок під час пандемії – який зрештою може відкинути їх назад.
“Друга зміна”
На думку коментаторів, пандемія змушує працюючих матерів почуватися невпевнено. Особливо складною є ситуація в сім’ях, де батьки намагаються працювати вдома. При цьому вони мають організувати домашнє навчання своїх дітей та доглядати за родиною.
За даними Міжнародної організації праці (МОП), три чверті неоплачуваної домашньої роботи досі виконують жінки.
Не секрет, що в більшості родин матері несуть головний тягар домашньої роботи та догляду за дітьми”, – каже Джастін Робертс, засновниця й директорка Mumsnet, найбільшої у Британії інтернет-мережі для батьків.
Пані Робертс каже, що такий стан речей “тисне” на жінок, роблячи особливо “вразливими” матерів. “Вони хвилюються, що матимуть проблеми на роботі або взагалі її втратять через те, що не можуть працювати так добре, як раніше”.
“Навіть якщо на роботі все гаразд, більшість жінок кажуть, що довго не витримають у такому стресовому режимі”.
Сімоне Рамос каже, що жінки продовжують працювати у дві зміни – на роботі й вдома. Це згубно позначається на їхньому здоров’ї та самопочутті. Тому більшість її знайомих, які живуть у такому режимі, задумуються над тим, щоб звільнитись або кинути роботу на час пандемії.
Економічна криза ускладнює ситуацію
Нове дослідження американських вчених показує, що ці упередження можуть спалахнути з новою силою під час економічних криз. У документі йдеться, що жінки, які намагаються увійти до вищого керівництва, стикаються з більшими перешкодами, коли у компанії важкі часи.
Проаналізувавши 50 тисяч виборів до ради директорів у 1100 публічних компаніях в період з 2003 по 2015 рік, дослідники виявили, що акціонери зазвичай підтримують жінок-директорів, коли все йде добре. Однак, якщо у компанії проблеми або криза, вони з більшою ймовірністю відмовляться від підтримки кандидата-жінки. Такі жінки дотримувались значно вищих стандартів, ніж їхні колеги-чоловіки, і з більшою ймовірністю залишали компанію протягом наступних років.
Одна зі співавторок дослідження Корін Пост з Університету Ліхай в американському штаті Пенсільванія, каже: “Важко знайти інше пояснення, крім упередженого ставлення до жінок, як до фахівців, або що вони не достатньо сумлінно виконують свою роботу”.
Інша співавторка Арджун Мітра з Університету штату Каліфорнія додає, що компанії підривають талант жінок, які в них працюють, “…хоча можуть отримувати максимальну вигоду від жіночих лідерських якостей. Це свідчить про те, що компанії не дуже підтримують жінок на керівних посадах”.
Найбідніші також страждають
Пандемія коронавірусу вже вдарила по жінках низькооплачуваних професій. Всесвітній економічний форум (ВЕФ) повідомляє, що за останні 50 років у світі відбулися значні покращення у сфері гендерної рівності, але мине щонайменше століття, перш ніж чоловіки і жінки подолають прогалини у сфері трудових відносин.
А Covid-19 вже впливає на жінок з низьким рівнем доходу. Економічна криза позбавила роботи більше жінок, ніж чоловіків. Адже найбільше страждають ті сектори економіки, де жінки складають більшість. Це курортний бізнес, сфера харчування, роздрібна торгівля і виробництво.
Наприклад, в Центральній Америці в цих секторах працюють 59% жінок, в Південно-Східній Азії – 49%, а в Південній Америці – 45%. У США рівень безробіття серед жінок вищий, ніж серед чоловіків. “Попередні кризи показали, коли жінки втрачають роботу, їхня частка неоплачуваної хатньої роботи зростає. Коли робочих місць не вистачає, жінкам часто відмовляють у працевлаштуванні на користь чоловіків”, – попереджає Міжнародна організація праці.
“Старі норми більше не працюють”
“Ми маємо усвідомити, з чим жінки стикаються на роботі, і щось з цим робити”, – каже Елісон Цимерман, директор Catalyst, глобальної неурядової організації, яка спільно з корпораціями займається покращенням умов праці для жінок.
“Стара система не працює. І корпорації зацікавлені в тому, щоб оновити стандарти роботи після пандемії”. Catalyst протягом багатьох років слідкувала за розвитком кар’єри 10 тисяч випускників MBA (як чоловіків, так і жінок) з 26 провідних бізнес-шкіл Азії, Канади, Європи та США.
Вони помітили, як відсутність гнучких умов праці впливає на мотивацію жінок після того, як вони стають матерями. Є також приховані упередження, які значно уповільнюють кар’єрний розвиток жінок, незалежно від досвіду чи наявності дітей. Дослідження Catalyst виявили, що серед випускників MBA жінки частіше, ніж чоловіки, починали кар’єру з нижчих посад. А позанормова робота більше допомагала чоловікам, а не жінкам. Коли випускники-чоловіки влаштовувались на іншу роботу, то отримували вищу зарплатню. Тоді як жінкам, щоб отримати надбавку, треба було спочатку проявити себе перед керівництвом.
“Жінки повинні постійно покращувати продуктивність, а чоловіків підвищують на посадах на основі їхніх потенційних можливостей”, – говорить пані Цимерман. “Існує думка, що, якби жінки робили те ж саме, що й чоловіки, вони б просунулись у кар’єрі. Але це упередження. Жінки часто дотримуються набагато вищих стандартів, ніж чоловіки”.
“Крок назад, два вперед”
Лучіана Баррето каже, що жінки все більше усвідомлюють важливість своєї кар’єри, тому “боротьба за гендерну рівність не закінчується”.
Хай там як, але пандемія врешті-решт мине і поступиться “новій реальності”, до якої підприємства вже почали пристосовуватись, вважає Сімоне Рамос.
Вона каже, що компанії починають ставитися більш чуйно до потреб працівників і будуть пропонувати гнучкі варіанти роботи, враховуючи їхні особисті обставини.
“Гадаю, ми зробимо один крок назад і два вперед”, – каже Лучіана Баррето, генеральний директор M Square, компанії з управління активами, вартість якої становить 1 млрд доларів.
Пані Баррето каже, що жінки все більше усвідомлюють важливість своєї кар’єри, тому “боротьба за гендерну рівність не закінчується”.
На постпандемічному ринку праці жінкам буде ще більш важливо “брати на себе відповідальність” за свою кар’єру, вважає вона. Вони мають запитати себе, чи ті компанії, в яких вони хочуть працювати, дійсно цінують сильні сторони своїх працівників.
Елісон Цимерман погоджується і каже, що вона завжди радить своїм студентам подивитись, як працюють топ-компанії, перш ніж відправляти туди резюме.
“Коли ви шукаєте свого роботодавця, ви шукаєте не досконалість, а прогрес. Якщо ви не бачите себе в керівництві, або якщо ви не бачите, що вони активно працюють над цим, то я б пошукала роботу в іншому місці”, – говорить вона.
