Чи можеш Ти потрапити на гачок пропаганди?

Замовні матеріали або ж так звана джинса, на жаль, нерідко трапляються у ЗМІ. Як правило, їх легко помітити за цілком ідеальним змальовуванням героїв. За правилами, проплачені матеріали треба маркувати спеціальною плашкою, на кшталт «реклама», «спецпроєкт» тощо, але це не завжди роблять.

Це ненадійно! Ні тисячі підписників, ні інформація від друзів та родичів не гарантують достовірності інформації в матеріалі. Не слід забувати про перевірку джерел інформації, тим більше, якщо вона носить сенсаційний характер і викликає у Тебе сумніви.

Найголовніший принцип візуалізації – графічне представлення даних має відображати реальні пропорції.Візуальні маніпуляції відносно легко виявити. Використовуються вони частіше у матеріалах, які не публікуються онлайн, а поширюються друкованими – у виборчій агітації.

Сенсації в заголовках і тексті - завжди привід насторожено віднестисть до змісту та достовірності матеріалу. Наявність авторства з контактами та посилання на офіційні джерела - додаткове підтвердження надійності джерела статті, але і їх варто перевірити.

Це було відмінною рисою диктаторських режимів протягом всієї історії. У 20-му столітті це втілювалося шляхом аналізу книг, п'єс, фільмів, теле- і радіопрограм, зведень новин, а також інших форм комунікації з метою зміни або знищення ідей, які визначалися як небажані або образливі.

У першому варіанті демонструються свідчення тільки однієї сторони (маніпуляція). У другому – суб’єктивна думка журналіста, що бачить очі Вікторії (маніпуляція). У четвертому – перехід на особистість (маніпуляція). Тільки у третьому варіанті тексту фігурує доказ.

На жаль, невірно. Звісно, у ЗМІ явно заробили за публікацію рекламного матеріалу, але найбільше вигоди від цієї інформації отримав виробник, котрий продав свій товар. Коли про один товар чи послугу публікується щось тільки хороше, а про інших тільки погане, то це класична маніпуляція Твоєю точкою зору. Варто бути обережними

Клікбейт, або "заголовки-наживки", прагнуть затягнути Тебе на сторінку. Вони спекулюють на жазі до сенсацій, емоціях, надзвичайних ситуаціях. Коли зайдеш за таким заголовком, там може виявитися не настільки цікаво, або й взагалі віруси. Штормове попередження – це важлива новина, що привертає увагу, але тут вказане першоджерело (ДСНС), що свідчить про те, що це не клікбейт.

Це фейк, який дуже легко перевірити. Такої Постанови Уряду не існує і відповідних ініціатив в публічному просторі теж не запроваджувалось, що легко перевірити через урядовий портал та/або пошукові системи.

Будь-яка інформація повинна мати надійне першоджерело, якому можна вірити. Кум Сергія та продавчиня можуть бути зацікавленими особами, під анонімним свідкіом можна записати будь-яку інформацію. Відео також можна обробити, але навряд чи хтось став би це робити заради крадіжки морозива.

Невірно. Це фейк. Патент, про який згадують у Міноборони РФ, існує насправді. Документ під номером № 8 967 029 – патент на безпілотний літальний апарат, який здатний випускати в повітрі комарів, що містять токсин. Однак оприлюднена інформація без додаткового контексту може ввести в оману. Вже в самому тексті патенту зазначається, що військове використання є незаконним, оскільки біологічна зброя повністю заборонена міжнародним правом – Женевським протоколом 1925 року та Конвенцією про біологічну зброю 1972 року. Натомість цей винахід може бути використаний в охороні здоров’я – наприклад, коли заражені комарі можуть бути випущені у повітря для імунізації груп ризику від малярії. Саме існування такого патенту не може свідчити про те, що США розробляють чи тим паче застосовують біологічну зброю, оскільки кожен охочий може запатентувати свій винахід.

На жаль, це невірно. На британських вчених настільки часто посилались в матеріалах, коли було потрібно хоч якесь "наукове підгрунтя", що це вже стало відомим інтернет-мемом. Але, не слід забувати, що джерело має бути конкретним, яке можна легко перевірити.

Кількість переглядів та підписників на каналі блогера не свідчить про якість і достовірність інформації, яку він публікує. У "погоні за переглядами" та хайпом блогери часто публікують клікбейтні заголовки та неперевірені дані. Тому завжди важливо вивчити на які джерела інформації посилається автор.

Насправді, це яскравий приклад мови ворожнечі. Це будь-яка комунікація, зокрема, у вигляді зображень, відео, пісень тощо, у мові, письмі чи поведінці, що є агресивною або такою, що використовує принизливі чи дискримінаційні висловлювання стосовно особи чи групи просто на основі того, ким вони є. Дискримінація буває за ознакою релігійної чи етнічної належності, національності, раси, кольору шкіри, походження, статі, стану здоров'я, сексуальній орієнтації, гендерної ідентичності чи за іншими ознаками. Також існує в Інтернеті, соціальних мережах та інших формах онлайн-ЗМІ. В Україні більшість випадків мови ворожнечі можна знайти в Facebook, у телеграм-групах та інших онлайн-медіа.

Якщо ЗМІ авторитетне (довго перебуває на ринку, славиться надійною інформацією, оперує тільки перевіреними фактами, не зловживає емоціями та привертанням уваги за всяку ціну), то більша ймовірність, що там подають якісну інформацію, хоча від помилок ніхто не застрахований, і про це варто пам’ятати також.

Слід подумати ще раз! Близькі люди можуть помилятись, а сенсаційні заголовки часто і є провокацією для масового поширення. Краще скористатись допомогою сервісу пошуку зображень (наприклад Google), де можна з лекгкістю знайти інші версії цього фото та встановити першоджерело, а вже тоді прийти до висновків, чи варто його публікувати взагалі.

На жаль, це невірно. Це - джинса. Сленгове слово, яке використовується переважно у медійній спільноті. Синонім терміну «прихована реклама». Означає зумисну приховану рекламу або антирекламу, подану у вигляді новин, авторських текстів, аналітики й телевізійних програм тощо.

Зазвичай, фейки подають з анонімними джерелами або взагалі, без покликань, на них купляються й активно поширюють у різноманітних ЗМІ, при створенні фейків можуть використовувати фото- та відеоредактори. Це дуже хитра індустрія. На щастя, у нас існують фактчекери (StopFake, VoxCheck, FactCheck, По той бік новин), які відстежують і спростовують фейки. Якщо вони не бачать фейковість, то це або правда, або фейк високого рівня, можливо, навіть, ворожа ІПСО.

Це фейк, який дуже просто перевірити. Якщо погуглити, то виявиться, що такої установи навіть не існує. Не забувайте перевіряти інформацію, особливо з гучними чи провокативними заголовками

Засоби масової інформації іноді грішать неналежним рівнем експертів. Питають у людей із дуже низькою кваліфікацією та слабкою дотичністю до теми. Ще у нас чомусь завжди висока довіра до закордонних експертів, що іноді аж ніяк не виправдана. Ім’я будь-якого експерта(-ки) можна і варто погуглити, довідатися про рівень професіоналізму, а вже потім серйозно (чи ні) сприймати його або її коментар.