“Матуся” громадян країни – жертви військової диктатури

Ця пані завжди виглядає елегантно. Додайте до цього доброзичливу посмішку і палаючі очі: Мішель Бачелет так і хочеться назвати справжньою «матусею» громадян Чилі. Адже першу жінку-президента цієї країни вже вдруг обирають керувати долею мільйонів чилійців.

Мішель Бачелет народилася 1951 року в столиці Чилі – Сантьяго, ставши другою дитиною в сім’ї генерала ВПС країни Альберто Бачелет і Анхели Херія, археолога-антрополога. У 1962 р вона разом з родиною виїхала в США, куди А.Бачелет отримав призначення на посаду військового аташе при посольстві Чилі. Повернувшись до Чилі, Мішель закінчила столичний жіночий ліцей, де вважалася однією з кращих учениць паралелі. Вона була старостою класу, брала участь в шкільному хорі, входила до складу шкільної волейбольної команди, відвідувала театральний і музичний гуртки. Після закінчення ліцею, Бачелет планувала стати соціологом. Однак, під впливом батьків в 1970 році вступила в чилійський Університет на медичний факультет. На іспиті вона показала один з кращих результатів в країні.

У результаті військового перевороту 1973 року, організованому Августо Піночетом, її батько, звинувачений в зраді батьківщині, був заарештований і поміщений у в’язницю, де через півроку, в 1974 році помер від серцевого нападу. Ще через півроку, Мішель, тоді студентка Університету Чилі, та її мати були ув’язнені спецслужбами та піддавались постійним допитам та тортурам.

Провівши в ув’язненні майже рік, завдяки втручанню старшого брата Альберто (та уряду Австралії, де він жив), в 1975 р. Бачелет була звільнена. Незабаром вона поїхала до Австралії, потім в НДР, де в Лейпцигу вивчала німецьку мову і продовжила освіту в Берлінському Університеті ім. Гумбольдта на медичному факультеті.

На батьківщину Бачелет повернулася в 1979 році. У 1982 р. Мішель захистила диплом хірурга в Університеті Чилі, пізніше вона отримала дипломи епідеміолога і педіатра. Будучи ще студенткою, вона вступила в ряди молодіжної організації партії Соціалістів Чилі. Після закінчення навчання, М.Бачелет кілька років пропрацювала в дитячому госпіталі, потім в декількох неурядових організаціях, які допомагали постраждалим від режиму Піночета і їх сім’ям.

Після того, як в країні відновився режиму демократії, в 1990 р М.Бачелет працювала у Всесвітній організації охорони здоров’я консультантом, а в 1994 – 1997 рр. – радником зам. міністра охорони здоров’я Чилі. У 2000 р. Рікардо Лагос, тодішній президент Чилі, доручив їй пост міністра охорони здоров’я, а в 2002 р. Мішель Бачелет, після отримання 2-ї освіти у військовому коледжі Вашингтона і у військовій Академії Сантьяго, стала першою в Латинській Америці жінкою, призначеною міністром оборони країни.

У 2004 році вона вирішила балотуватись у президенти і перемогла. У своїй передвиборчій кампанії вона зробила наголос на соціальні питання, висуваючи програму реформ систем освіти і охорони здоров’я. Крім того, вона підняла питання про суттєве підвищення пенсій і соціальних допомог. За даними опитувань громадської думки, за час свого правління М. Бачелет користувалася підтримкою від 70 до 80% чилійців. Однак згідно з Конституцією Чилі, президент не може бути переобраний на другий термін поспіль.

Проте, вже на наступних виборах вона здобула ще впевненішу перемогу, набравши більше 60% голосів виборців. В період між президентствами Бачелет очолювала чилійське відділення організації «ООН – жінки».

Для досить консервативного чилійського суспільства, безсумнівно, Мішель Бачелет є політичним лідером нового типу. Крім рідної, іспанської мови, вона вільно володіє португальською, німецькою, французькою та англійською.

«Хто б міг подумати 20, 10 і навіть 5 років тому, що Чилі вибере президентом жінку? – часто говорить сама Мішель Бачелет. – Я жінка, розлучена, соціаліст і агностик – відразу стільки гріхів! Спасибі всім, що запросили мене бути Капітаном в нашому плаванні!»

 

 

Напишіть відгук