Вчора на зустрічі, пані Мелісса О’Рурк (посол Австралії в Україні) поставила питання, яке занурило мене в глибокі роздуми.
«В розвинених країнах існує тенденція, що жінки пізно або ніколи виходять заміж, пізно або ніколи народжують дітей. Чи притаманно це Україні?»
Я задумалась над тим, що, попри умовно високий рівень розвитку суспільства, ґендерні стереотипи давно «в’їлися» у нашу свідомість настільки, що «грають свої ігри» з нашою діяльністю на підсвідомому рівні.
Так, жінки сьогодні мають багато можливостей для професійного розвитку. Звісно тут є теж багато перешкод у вигляді «липкої підлоги», «скляної стелі», «потрійної завантаженості», різниці в оплаті праці (список можна продовжувати безкінечно) та сьогодні не про це….
Часто жінці «дозволяють» кар’єру і навіть певні успіхі, АЛЕ, якщо це не заважає її, УВАГА, «першочерговій ролі та обов’язкам», які інші люди визначили за вас! Це типу, «грайся собі в свою кар’єру, тільки не забудь – нагодувати дітей, «вилизати» дім та обслужити чоловіка. Не справляєшся? Забудь про кар’єру! БО ти ж жінка!
Фактично, жінку одразу ставлять у ситуацію вибору «або кар’єра, або сім’я» – третього не дано, тебе орієнтують на те, що ти не можеш бути і успішною, і щасливою, і в роботі, і в сім’ї.
Хоча я знаю приклади партнерських родин, де немає «чоловічих і жіночих обов’язків», а є двоє рівноцінних партнерів, які успішні у всьому і щасливі.
Я задумалась, а чи був у мене такий вибір у житті? Однозначно був. Не можу сказати, що у мене були погані партнери, проте, коли я розуміла, що моє право на успіх, може бути обмеженим так званими «сімейними обов’язками», то говорила «прощай», бо вірю в рівноправне партнерство! Іншого я не приймаю. В мене були і спроби донести, що ж воно таке те «партнерство» і «з чим його їдять». На жаль, поки не спрацювало, бо більшості краще перебувати в зоні свого комфорту, тому й сміливо говорила «Прощавай!».
Але є також інша сторона медалі. Дівчатам в так званому розвиненому суспільстві з високим рівнем освіченості, притаманно прораховувати ризики. Один із них – це факт, що далеко не всі стосунки приречені на успіх, і у разі невдачі жінка може розраховувати виключно на власні сили, тобто має бути фундамент, щоб забезпечити себе та дітей. А тому слід мати певну матеріальну незалежність важливо, щоб не терпіти знущання, насильство, зневагу.
Якщо проаналізувати історії успішних жінок, ще з тих часів, коли жінка не мала права «на успіх», то можна прослідкувати тенденцію нелюдських зусиль жінок, лише для того щоб вижити і дати шанс на майбутнє своїм дітям, після того, як вони залишилися без «чоловічого плеча». На жаль, ця тенденція зберігається і досі…
Вікторія Безсмертна
Директорка з комунікацій, Інститут Креативних Інновацій
Інформаційна координаторка, Партнерство громадських організацій та ініціатив “Громадський Ресурс Полісся“
Со своим гендэром доиграетесь, что скоро рожать будет некому! Вот раньше рожали женщины в поле и ничего, семьи были крепкие и здоровые и все были счастливые
Пані Лесю, ґендерна теорія не закликає жінок не народжувати дітей, а спонукає до створення суспільства рівних можливостей, вільного від дискримінації та стереотипів.