Україна потрохи виходить із карантину, запровадженого через пандемію коронавірусу. Його попередні наслідки для української економіки зовсім невтішні, адже наша економіка відкрита та дуже чутлива до ситуації у світі. Відповідно до прогнозу МВФ, ВВП України через коронавірус упаде на 7,7%, а рівень бідності зросте з 30 до 45%. Тож якнайшвидше повернення населення до економічної активності допоможе мінімізувати такі прогнози. За будь-якої кризи страждають найнезахищеніші верстви населення. На жаль, в Україні до таких груп належать і жінки, які становлять майже 54% загальної кількості людей.

 Розглянемо, чи були в Україні ініціативи влади, покликані запобігти негативним наслідкам карантину та пандемії для жінок, та чи враховували ці ініціативи всі їхні потреби.


 Під час карантину жінки частіше втрачали роботу та дохід
 Підбиваючи попередні підсумки наслідків пандемії, варто згадати про галузі, які від неї постраждали найбільше, – це легка та харчова промисловість, сфери охорони здоров’я, соціальних послуг та туризму. Через горизонтальну гендерну сегрегацію на українському ринку праці жінки найбільше представлені саме в цих галузях. Криза призвела до втрати робочих місць і спровокувала погіршення умов зайнятості. За інформацією Державного центру зайнятості, наданою у відповідь на запит видання ZMINA, із 12 березня до 30 квітня статус безробітного отримали 155 943 осіб, жінки становлять 56% цієї кількості, в аналогічний період минулого року частка жінок у загальній кількості безробітних була на рівні 51%. Зі статистики ДЦЗ можна вивести переважний портрет українського безробітного в період карантину – це сорокарічна жінка з вищою освітою, яка раніше працювала в торгівлі. Водночас за період із 12 березня до 30 квітня центри зайнятості працевлаштували 21,7 тисячі жінок, що майже втричі менше, ніж за відповідний період минулого року, а частка жінок у загальній кількості працевлаштованих зменшилася з 39 до 28%. Це зумовлено тим, що під час карантину найбільше громадян отримували роботу в сільському господарстві (70% усіх працевлаштованих), де переважно працюють чоловіки. Натомість уряд пропонує програму зі створення пів мільйона робочих місць, найбільша кількість яких буде зосереджена в галузях будівництва доріг та транспортної інфраструктури, сфері благоустрою, сільському господарстві. Тож напрошується висновок, що кошти з державного бюджету будуть спрямовані для створення робочих місць не для жінок.

 Також “коронакриза” стала серйозним ударом для представників малого та середнього бізнесу, які втратили свої прибутки або й узагалі припинили свою діяльність. Серед ФОПів жінки становлять 46% відносно 63% чоловіків, а юридичні особи – 30 і 70% відповідно. Поміж фізичних осіб – підприємців великою за кількістю суб’єктів галуззю, де жінки становлять більшість (65%), є “надання інших видів послуг”. Оптова та роздрібна торгівля є основним видом діяльності для 53% приватних підприємців України. Водночас важливо розуміти, що “оптова та роздрібна торгівля” для ФОПів – це переважно роздрібна торгівля і в ній суттєво переважають жінки. Найбільше підприємиць працює в салонах краси (58 тис. ФОПів, з них 94% жінок) та надає послуги з бухгалтерського обліку й аудиту (8,6 тис., з них 82% жінок). Також понад 60% жінок – серед ФОПів, що займаються туризмом, виробництвом одягу та текстильних виробів, постачанням готових страв, послугами перекладу.

 Загострився під час карантину й дисбаланс в оплаті праці жінок та чоловіків. За інформацією Держстату, різниця в зарплатах чоловіків і жінок становить 22%. Жінки в Україні заробляють у середньому менш ніж 10 тис. грн, а чоловіки – понад 12 тис. грн. Отже, незважаючи на те, що занепокоєння чоловіків та жінок через коронавірус однакові, саме жінки зазнають більшого впливу через наявні нерівності в доходах. Про це свідчить і опитування ООН-Жінки, яке показало, що 81,8% українських жінок вважають, що через пандемію їм доведеться заощаджувати на харчових продуктах, а 77,4% очікують можливих складнощів з орендою житла й оплатою комунальних послуг. Натомість чоловіки рідше, ніж жінки, відзначали можливу потребу в економії на харчах (72,3%), складнощі з оплатою оренди та комунальних послуг (65,5%) і з покриттям основних витрат (70,3%).


 Стратегічні рішення – за чоловіками
 Що ж стосується ухвалення рішень для захисту та боротьби з коронавірусом, то жінки здебільшого були усунуті від цього процесу. Як відомо, що вищий рівень органу влади, то менше там жінок. Нині в українському уряді лише є одна міністерка – очільниця Мінсоцполітики Марина Лазебна, а три жінки й досі виконують обов’язки міністрів культури, освіти та науки, енергетики й захисту довкілля. Отже, це ставить питання про гендерний баланс ухвалених урядом рішень із запобігання та боротьби з коронавірусом. Це стосується й складу Цілодобового штабу з протидії коронавірусу, який було створено при МОЗ. До його постійного складу ввійшли чоловіки-керівники Держслужби з надзвичайних ситуацій, Нацполіції та Держприкордонслужби, а очолив штаб головний санітарний лікар Віктор Ляшко. Загалом, жінки становлять лише 20% складу комітетів з питань координації протидії поширенню пандемії COVID-19. Вертикальна гендерна сегрегація зображена також на рівні медичних закладів по всій Україні, де 82% працівників становлять жінки, і це персонал середньої ланки. Під час епідемії ця група жінок була і залишається найвразливішою, адже невідомо, як змінюватиметься епідеміологічна ситуація в Україні.


 Садочки відкривали на тлі батьківських акцій протесту
Перші послаблення обмежень стартували ще з 11 травня, а вже з 22-го розпочався другий етап виходу з карантину (загалом їх п’ять), який був трохи модифікований завдяки громадським протестам. Зокрема, у відкритті дитячих садочків уряд сумнівався, проте 19 травня під Кабміном відбулась акція “Батькам – садочки!”, під час якої учасники вимагали відкрити дошкільні навчально-виховні заклади. Ініціатори акції, здебільшого жінки, заявляли, що втрачають дохід через неможливість поєднувати роботу та догляд за дітьми. Тож із 25 травня дитячим садочкам дозволили працювати, проте відповідальність за це уряд поклав на регіони, попри те що деякі з них не готові до адаптивного карантину.

 Акція “Батькам – садочки!” серед усього винесла на поверхню питання гендерних відмінностей впливу коронавірусу, і тут річ не лише в різниці кількості смертей (чоловіки в Україні частіше помирають від коронавірусу, ніж жінки), а й в економічному становищі. Карантин став серйозним викликом для жінок, адже за ними традиційно закріплена репродуктивна праця, яка в цей період значно зросла. Навіть за умови, якщо жінка працює вдома, вона більшою мірою, ніж чоловік, вимушена поєднувати роботу з хатніми справами та доглядом за дітьми. Дослідження, проведене організацією “ООН-Жінки”, показало, що 63,5% респонденток відзначили збільшення часу, який вони витрачають на прибирання, 50,5% – на приготування їжі, 53,3% – на психологічну й емоційну підтримку дорослих членів сім’ї. Особливо складним цей період став для одиноких матерів (92,2% одиноких батьків – жінки), які потрапили під подвійний удар втрати засобів для існування через зниження продуктивності. Тож відкриття дитячих садочків звільняє час для жінок та дозволяє їм швидше повернутися до економічного життя.

 Але, на відміну від садочків, школи до кінця навчального року так і не відкрились, і на карантині неабияким викликом для жінок, що працюють, стало поєднання дистанційної роботи та дистанційного навчання дітей. Так, майже третина учасниць опитування (31%) Центру прав людини ZMINA зазначили, що стали витрачати більше часу на допомогу дітям у навчанні. Водночас 40% респонденток, які мають дітей шкільного віку, не задоволені ефективністю дистанційної шкільної освіти. Адже таке навчання було організовано нерівномірно, у багатьох школах пояснення нового матеріалу не налагодили через інтерактивні онлайн-платформи (Zoom, Skype тощо), водночас для оцінювання учні мали виконувати повноцінні завдання з різних предметів.

 Дещо покращили ситуацію онлайн-уроки по телебаченню, зокрема для родин, у яких були труднощі з доступом до інтернету. Утім, ці уроки були здебільшого для середньої та старшої школи та не з усіх предметів.


 Матеріальна допомога, яка могла б підтримати жінок
 За понад два місяці жорсткого карантину уряд видав більш ніж 70 постанов для боротьби з наслідками коронавірусної інфекції. Проаналізувавши їх, стає очевидною гендерна сліпота. Міжнародні й українські жіночі громадські та правозахисні організації ще на початку карантинних обмежень вказували на проблеми, з якими стикаються жінки в період ізоляції. Вони стосуються зростання сексуального та гендерного насильства, загострення економічної гендерної нерівності, збільшення навантаження репродуктивної праці, забезпечення потреб найуразливіших груп жінок – сільських, похилого віку, жінок із дітьми.

 Серед урядових постанов є кілька, які опосередковано або частково стосуються жінок. Почнемо з того, що однією з постанов уряд рекомендував “підприємствам, установам та організаціям, незалежно від форми власності, на час встановлення карантину не звільняти працівників, які виконують визначену трудовим договором роботу вдома, та працівників, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину…”. Також є постанова про призначення житлової субсидії громадянам, які були звільнені з роботи в період карантину та стали на облік у центр зайнятості. Крім того, Кабінет Міністрів продовжив на період карантину та на один місяць після його завершення виплату державної соціальної допомоги для груп населення, серед яких одинокі матері, діти, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, діти, над якими встановлено опіку чи піклування. Водночас уряд виділив 1,6 млрд грн для надання допомоги на дітей фізичних осіб – підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування та належать до першої і другої груп платників єдиного податку, більшість з яких працює у сфері послуг. Отже, 414 тисяч дітей із 337 тисяч сімей ФОПів отримають виплати в розмірі прожиткового мінімуму: діти віком до шести років – 1779,00 грн, від шести до десяти років – 2218,00 грн.

 Варто згадати також ініціативу уряду зі створення інформаційної платформи “Допомога поруч“, де зосереджується інформація про потреби громадян, які належать до груп ризику. Адресну допомогу, наприклад доставлення харчових продуктів, засобів особистої гігієни, побутової хімії, надання транспортних послуг, отримують пенсіонери, особи з інвалідністю, сім’ї з дітьми, зокрема з дітьми з інвалідністю. Також за розпорядженням уряду в регіонах діє гаряча телефонна лінія для громадян, які потребують допомоги.

 Що стосується медичних працівників, залучених до протидії епідемії коронавірусу (82% – жінки), то, відповідно до нового закону, вони отримують заробітні плати з 300-відсотковою надбавкою. До прикладу, медсестри та екстрені медичні техніки, які наразі мають ставку 3 тис. 237 грн, додатково отримають 9 тис. 711 грн, якщо вони “на передовій” у боротьбі з коронавірусом, і 6 тис. 474 грн, якщо залучені до інших робіт з ліквідації епідемії COVID-19. Молодші медсестри, медреєстратори, сестри-господині, водії (посадовий оклад 2 тис. 670 грн), які безпосередньо працюють над ліквідацією епідемії та лікуванням хворих, додатково отримують 8 тис. грн щомісяця, поки триватиме епідемія. Ті, хто задіяні в боротьбі з COVID-19, додатково одержать 5 тис. 340 грн.

 Але сподівання на те, що уряд розуміє умови економіки піклування, виявилися не зовсім виправданими.

 Як показує практика, у кризовий час за відсутності ресурсів для підтримки репродуктивної праці все навантаження падає на плечі жінок, завдяки яким і компенсується нестача цих ресурсів.

 На щастя, через мобілізацію громадського середовища, міжнародних та донорських організацій про проблеми жінок під час карантину почали говорити, а права жінок стали темою численних онлайн-дискусій від місцевого до міжнародного рівня.

 Найрезонанснішою була тема домашнього насильства, і це довів той факт, що за період карантину петиція на сайті Офісу президента щодо ратифікації Стамбульської конвенції про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами нарешті набрала необхідну кількість підписів.

 Ця ж тема фактично стала чи не єдиною, де урядову ініціативу можна назвати гендерночутливою і такою, що враховує саме жіночі проблеми, пов’язані з карантином. Адже, згідно зі статистикою, у 90% випадків постраждалими від нього є саме жінки. Йдеться про створення МВС чат-бота в Telegram з протидії домашньому насильству. За його допомогою можна викликати поліцію і швидку, зв’язатися зі спеціалістами безоплатної правової допомоги для юридичної консультації в онлайн-режимі.

 З часом можна буде предметніше говорити про те, наскільки дії уряду з підтримки економіки були ефективними та адекватними, але вже нині можна зробити попередній висновок: “коронакриза” поглибила гендерну дискримінацію та серйозно вплинула на економічну активність жінок. Водночас, як показує практика, влада замість ухвалення гендерночутливих політичних рішень під час кризи може взятися гасити її пожежу ціною добробуту найнезахищеніших та найбідніших, адже режим економії вдарить насамперед по них. Проте таке затягування пасків від влади може отримати протилежну, протестну реакцію, навіть від жінок.


 Як проблемами жінок опікувалися в інших країнах
 Світ, як і Україна, після карантину повертається до нормального життя, щоправда з певними обмеженнями, адже загроза спалаху захворювання не зникла остаточно. Для багатьох країн чи не головною причиною такого пом’якшення стала необхідність порятунку економіки, але навіть поряд із такими діями вони вживали чимало заходів для зменшення негативного впливу кризи COVID-19 на права жінок.

 Іспанія – одна з європейських країн, яка входить до п’ятірки держав з найбільшою кількістю заражень та смертей через коронавірус. Там міністерство рівності розробило план дій у надзвичайних ситуаціях проти гендерного насильства під час кризи COVID-19, який охоплює співпрацю всіх служб для комплексної допомоги жертвам такого насильства. Іспанський уряд ухвалив окреме положення для захисту і допомоги жертвам домашнього насильства та провів інформаційну кампанію “Ми разом з тобою. Ми разом зупинимо гендерне насильство”. Міністерство охорони здоров’я розробило та опублікувало окремий пакет документів, які стосуються репродуктивного здоров’я, зокрема лікування COVID-19 у вагітних жінок та новонароджених. Також там розробили низку заходів для зменшення соціального та економічного впливу COVID-19, наприклад для захисту малого та середнього бізнесу, захисту працівників, сімей та вразливих груп населення. Крім усього іншого, відкрито фонд, який надає соціальну та фінансову допомогу найуразливішим верствам населення.

 У Швеції карантину не запроваджували, однак були загальні рекомендації щодо обмеження соціальних контактів і перебування вдома в разі появи симптомів застуди та, коли це можливо, робота з дому. Загальної статистики щодо насильства над жінками під час спалаху COVID-19 поки що немає: деякі з організацій громадянського суспільства, які керують притулками для жінок, повідомляють, що їхні притулки заповнені, інші – що вони мають вільні місця. Національна телефонна лінія довідок для жінок працювала, як і раніше, цілодобово. Міністерство з питань гендерної рівності контролює ситуацію, проводячи зустрічі з організаціями та органами влади, які працюють над подоланням домашнього та гендерного насильства. 1 квітня уряд вирішив надати 9 мільйонів євро організаціям громадянського суспільства, які працюють над проблемою домашнього насильства. Додаткове фінансування спрямовано на організації громадянського суспільства та буде використане для боротьби з гендерним насильством, насильством проти дітей та ЛГБТ. Відповідно до урядового рішення, гендерне оцінювання впливу COVID-19 є обов’язковим для всієї роботи уряду.

 В Італії через закриття шкіл та садочків родини з дітьми отримали ваучер на 600 євро, щоб найняти няню на карантині. Також самозайняті батьки, які під час карантину не могли працювати через необхідність догляду за своїми дітьми, мали можливість за цей час отримувати компенсацію в розмірі половини задекларованих ними щомісячних доходів.

 Самозайняті працівники культурної та туристичної сфер, такі як, наприклад, екскурсоводи, також могли подати заявку на виплату в розмірі 600 євро за березень.

 У Вірменії уряд виділить 60 млн доларів на додаткові виплати соціальної допомоги, а до урядового плану дій із запобігання негативному впливу коронавірусу входить: одноразова допомога вагітним жінкам, які не були працевлаштовані до 30 березня, та чоловікам, що втратили роботу після 13 березня, в розмірі 100 000 драм (201 дол. США); одноразова допомога сім’ям з дітьми до 14 років, які постають перед труднощами через скорочення на ринку праці, звільнення офіційних працівників після 13 березня, в розмірі 100 000 драм (201 дол. США) на кожну дитину.

 Усі дорослі в США отримають по 1200 дол., а всі діти – по 500 дол. Батьки, які доглядають за дітьми, чиї школи закрито, отримають 12 тижнів оплачуваної відпустки за сімейними обставинами, що охоплює два тижні оплачуваної відпустки через хворобу на рівні 100% заробітної плати особи, а це до 511 дол. на день. Податковий кредит отримають тимчасові працівники та самозайняті особи.

 Німецький уряд запропонував програму державного фінансування “Разом проти насильства щодо жінок”, у межах якої виділив 120 мільйонів євро для підтримки мережі шелтерів для жінок, що зазнали насильства. Водночас німкені запустили у твітері шторм #CoronaElternRechnenAb (#КоронаБатькирахуютьзбитки). Група німецьких матерів виступила з вимогою до уряду виплатити гроші за те, що вони сиділи вдома з дітьми впродовж карантину. З цього приводу вже з’явилися тисячі твітів. Матері писали, що через закриття шкіл та дитячих садочків вони змушені виконувати більше неоплачуваної роботи, ніж до карантину. Жінки виставляли рахунки уряду, вказуючи на те, що він їм має заплатити за доглядову працю, як це заведено в корпоративному світі. Жінки хочуть, щоб у такий спосіб суспільство почало більше цінувати доглядову працю.

Авторка: Ірина Тишко, дослідниця, координаторка громадського альянсу “Політична дія жінок”

Матеріал підготовлено Центром прав людини ZMINA в межах кампанії “Жінки проти пандемії” за підтримки Українського жіночого фонду. ZMINA відповідає за зміст тексту. Інформація, подана в матеріалі, не завжди відбиває погляди УЖФ.