Якщо національні та регіональні ЗМІ часто перебувають під пильним оком гендерного моніторингу, то що ж відбувається з гендерною чутливість на рівні гіперлокальних ЗМІ?
Згідно даних лютневого гендерного моніторингу публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань, найбільш гендерночутливими є видання Харківської області (51%). На другій позиції – вінницькі (47%), на третій з мінімальним відривом – цвано-франківські (46%) медіа. Видання Київської та Рівненської областей потрапили на 4 позицію (по 43%), Волинської – на 5 сходинці (42%), по 41% – у львівських і чернівецьких видань, у хмельницьких – 40% і по 39% – у житомирських і тернопільських медіа. Найнижчий Індекс гендерної чутливості – у херсонських видань (27%).
Уперше в проведених ГО «Волинський прес-клуб» моніторингових дослідженнях співвідношення чоловіків/жінок, а також кількість фемінітивів у друкованих та інтернет-виданнях однакове: у матеріалах друкованих ЗМІ – по 37% експерток / героїнь і по 63% експертів / героїв, у нових онлайн-медіа – по 35% експерток / героїнь і по 65% експертів / героїв. У публікаціях обох видів медіа – по 41% фемінітивів.
Найвищий відсоток експерток зафіксовано в матеріалах житомирських медіа – 45%, на другій позиції – київські медіа (44%), 43% – у публікаціях сумських видань, по 42% – у рівненських і полтавських, у харківських і чернівецьких – по 40%. Лідерами за кількістю жінок як героїнь матеріалів стали вінницькі медіа – 48%. Другі в рейтингу – житомирські видання (42%), треті – івано-франківські, харківські та хмельницькі – по 41%, в рівненських і сумських медіа – по 39% героїнь.
Фемінітивами найчастіше послуговувалися харківські медіа (73%), що значно вплинуло на їх загальноукраїнський рейтинг. 63% фемінітивів зафіксовано в івано-франківських виданнях, у волинських – 57%, вінницьких – 56%. Освітня тематика – єдина, де жінки трохи частіше за чоловіків були експертками (53%) і героїнями (56%) журналістських матеріалів. Культура і релігія, соціальна політика, охорона здоров’я – теми, в яких теж великою мірою присутні жінки. Політика, економіка, воєнна тематика, кримінал/дтп і навіть спорт, як і в регіональних виданнях, у гіперлокальних медіа залишаються “чоловічими”.
Експерт/к/и моніторингу медіаконтенту зафіксували і чимало гендерних стереотипів. Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа сформовано на основі відсоткових даних про кількість експерток/експертів, героїнь/героїв і фемінітивів у матеріалах регіональних медіа.
У лютому 2020 року в Україні стартував гендерний моніторинг публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань. Таке дослідження відбувається вперше. Його ініціювала і здійснює громадська організація Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки Медійної програми (Internews). Для дослідження в 24 областях України було обрано по 5 друкованих (реформованих ЗМІ, які раніше були комунальними) і 5 інтернет-видань (журналістських сайтів, не агрегаторів новин), які працюють на гіперлокальному рівні – районів, міст і містечок. Аналіз публікацій відбувався впродовж 11-17 лютого за кількома критеріями: дотримання гендерного балансу (кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв, і експерток/експертів (тими, хто коментує, чию думку цитують), частота вживання фемінітивів, наявність стереотипних образів і сексистського контенту. Також експерт/к/и моніторингу простежували, чи продукують медіа матеріали на гендерну тематику.
Інфографіка – Дмитро Авраменко
