Пропонуємо Вашій увазі презентаційну версію результатів дослідження потреб молоді та її участі у розвитку молодіжної сфери Житомира.

Інструкція. Для наступного слайду натисніть на стрілку справа. Для перегляду на весь екран – натисніть на значок в центрі слайду

 Мета дослідженняоцінка потреб молоді та участь молоді у розвитку молодіжної сфери міста Житомира

Ключовими завданнями дослідження є:

  • аналіз потреб молоді;
  • аналіз партисипації молоді;
  • аналіз молодіжної інфраструктури;
  • аналіз пріоритетних напрямів розвитку молодіжної сфери.

Цільовою групою дослідження є молодь м.Житомира у віці від 14 до 35 років.

Вибірка – 545 осіб взяли участь у онлайн-опитуванні; 53 особи – учасники/ці фокус-груп.

У ході дослідження було проведено локальне опитування методом онлайн-анкетування (взяло участь 545 молодих людей м.Житомира) та фокус-груп (було проведено 5 зустрічей з 53 особами з різних соціальних груп гніздовим методом вибірки)

78,5 % опитуваних респондентів – жінки; 21,5 % – чоловіки.

Значний відсоток опитуваних – це молодь у віці 14-18 років (39%) та 19-23 роки (30%), 24-29 років – 21%, 30-35 років – 10%. Малюнок 1. Розподіл відповідей респондентів/ок на запитання «Чим ти займаєшся?»

Аналіз зайнятості опитуваних продемонстрував, що значна частина респондентів/ок навчаються (46,4%), 16,7% – поєднують навчання з підробітком, 32,3% – працюють, 4,6% – становлять мами, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною.

Малюнок 2. Аналіз відповідей респондентів/ок на запитання «Як ти проводиш свій вільний час?»

Малюнок 3. Аналіз відповідей респондентів/ок на запитання «Які, на твою думку, напрями роботи з молоддю є найбільш важливими для Житомира зараз? (обери не менше 3-х варіантів)»

На думку молоді Житомира ТОП-3 найактуальніших та необхідніших напрямів молодіжної роботи є:

  • працевлаштування в контексті доступності першого робочого місця; можливості працювати за фахом, а також офіційно; гідної заробітної плати релевантної матеріальному забезпеченню та доступності;
  • змістовне дозвілля, яке відповідає запитам молоді, доступне в матеріальному плані (оскільки значна частина респондентів та респонденток зазначають, що можливості для проведення дозвілля є в Житомирі, проте 90% з них платні, що значно обмежує доступ до них);
  • житло, яке є доступним, а також з належними умовами. На пропозицію молоді – це можуть бути державні гуртожитки з релевантною оплатою відповідно до фінансових можливостей молодих людей. Оскільки, студентські гуртожитки не цілком відповідають потребам молоді, а оренда житла занадто висока і супроводжується певними ризиками (відсутність договорів про оренду). Доступ до державних цільових програм молодіжного кредитування.

Ці пріоритети тісно пов’язані з причинами чому молодь Житомира виїжджає за межі міста в пошуках доступності до можливостей.

ТОП-5 причин масової міграції молоді Житомира

  1. Відсутність роботи.
  2. Відсутність доступного житла.
  3. Низький рівень соціально-культурної сфери.
  4. Низький рівень розвитку молодіжної інфраструктури.
  5. Низький рівень заробітної плати.

Малюнок 4. Аналіз відповідей респондентів/ок на запитання «Яких послуг/заходів для молоді, на твою думку, не вистачає в Житомирі? (обери усі важливі для тебе варіанти)»

На думку молоді, важливо, щоб неформальна освіта була якісною, базувалася на запитах та потребах молоді (наприклад, у молоді є потреба щодо заходів на теми – оплати комунальних послуг, ненасильницької комунікації, роботи з агресією, розвиток професійних компетенцій, тощо).  Профорієнтаційні заходи мають бути спрямовані на сучасні та актуальні професії, реалізовуватися через інноваційні форми роботи (наприклад, фести, квести, онлайн-ігри, тощо). Інформування про заходи мають відбуватися через доступні канали комунікації для молоді (наприклад, Instagram, Telegram). Робота з вразливими групами полягає у їх підтримці, організації та проведенні груп самодопомоги, сприянні в процесі адаптації та соціалізації, інформуванню щодо можливостей. Спортивні заходи мають бути раціонально розподілені за різними спортивними напрямами. Також, важливо, на думку молоді, реалізовувати волонтерські проєкти та розвивати молодіжну інфраструктуру міста (створювати молодіжні простори).

Малюнок 5. Аналіз відповідей респондентів/ок на запитання «Чи готовий/а ти особисто приймати  участь у розвитку Житомира?»

 

45,7% респондентів/ок готові особисто брати участь у розвитку Житомира, якщо їх запросять, 33,2% – готові виступати в якості ініціаторів/ок заходів та проєктів. 214 осіб із 545 залишили свої контакти і готові продовжувати комунікацію, щодо розвитку молодіжної сфери

Дослідження відбувалося в рамках адвокаційної кампанії ГО “Інститут Креативних Інновацій”, що проводиться спільно Національною молодіжною радою України в рамках проекту “Посилення молодіжної роботи в Україні” у співпраці з DBJR та за фінансової підтримки МЗС Німеччини.