Меріт Птах— жила в XXVII столітті до н. е. єгиптянка, яку деякі єгиптологи вважають першою з відомих жінок-лікарок та жінок-вчених.
Таппуті — вважається першою в світі хімікинею і парфумеркою. Вона згадується в месопотамських клинописних табличках, що датуються XII століттям до н. е.
1-го століття до н. е.: китаянка, відома лише як Фан, є найдавнішою згаданою китайською жінкою-алхіміком. Їй приписують „відкриття того, як перетворити ртуть на срібло“ — можливо, хімічний процес кип’ятіння ртуті з метою отримання чистого срібного залишку з руд.
Добродея Київська княжна Київської Русі, авторка наукового трактату «Мазі» — першої відомої на Русі медичної праці (тепер примірник зберігається у флорентійській бібліотеці Лоренцо Медічі). В основу трактату покладено дані тогочасних наукових рукописів і власні спостереження (початок 12 ст.).
1609 р. – французька акушерка Луїс Буржуа стала першою жінкою, яка написала книгу про практику пологів.
Марія Куніц (1610-1664 рр.) — сілезька астрономка. Авторка книги «Urania propitia», в якій вона навела нові таблиці, нову ефемериду і простіше рішення задачі Кеплера про область для визначення положення планети на її еліптичному шляху. На її честь названі кратер Куніц на Венері та мала планета 12624 Маріякунітія.
1668 – французька поліматикиня Маргарита де ла Саблер заснувала в Парижі популярний салон, який регулярно відвідували вчені та науковці з різних країн, обговорюючи ідеї та обмінюючись знаннями, а Саблер досліджувала фізику, астрономію та природну історію зі своїми гостями.
1680 – французька астрономка Жанна Дюме опублікувала резюме аргументів, що підтримують теорію геліоцентризму Коперника. Дюме писала, що „між мозком жінки і чоловіка немає різниці“.
1732 – у віці 20 років італійська фізикиня Лора Бассі стала першою жінкою, прийнятою до Болонської академії наук. Вона публічно захистила докторську дисертацію і отримала звання. Бассі було присвоєно почесну посаду професорки фізики в Болонському університеті, першій жінці у світ.
1748: шведська агрономиня Єва Екеблад стала першою жінкою-членкинею шведської Королівської академії наук. Вона розробила новий процес використання картоплі для виробництва борошна та алкоголю, що згодом зменшило залежність Швеції від врожаю пшениці та зменшило ризик голоду.
Софі Жермен (1776-1831) — французька математикиня, філософиня і механікиня. Внесла вагомий вклад в диференціальну геометрію, теорію чисел і механіку. Стала першою жінкою, яка отримала нагороду від Паризької академії наук, за роботу з теорії пружності.
