6 правил медіаграмотності в соцмережах

Соціальні мережі та медіа можуть нав’язувати нам чужі ідеали та цінності. Через це ми несвідомо наслідуємо інших людей та шкодимо собі.

Основні принципи медіаграмотності:

• медіа формують наше почуття реальності. Ставлення до об’єктів реального світу формується на основі медіаповідомлень, сконструйованих спеціалістами, що переслідують чіткі цілі;
• будь-яке медіаповідомлення транслює конкретні цінності прямо чи неявно.

Це означає, що медіа та соцмережі впливають на нашу картину світу. Подумайте про те, як блогери та знаменитості транслюють уявлення про ідеальне життя. Для того, щоб відчути себе щасливим, ви обов’язково маєте відвідати якомога більше країн, створити повноцінну сім’ю та вечеряти лише в кафе. Спостерігаючи за чужими “ідеальними” життями, ми відчуваємо себе пригніченими.

© Ілюстрація Vector

Порада: не забувайте про власні цінності, коли скролите стрічку соцмереж.

Медіа та соцмережі – це бізнес, який має приносити кошти. Основне джерело прибутку – це реклама. Насправді ми не безкоштовно читаємо статті чи дивимося відео. Це коштує нам даних про своє життя, інтереси та вподобання.

Відомості про нас дозволяють іншим створювати портрет потенційного покупця для комерційних матеріалів та продуктів. Більше того, наші вподобання впливають ще й на наших друзів. Ви також бачили, наприклад, рекламу офісних столів після того, як прокоментували пост друга, в якому він шукав меблі?

© Ілюстрація Vector

Порада: пам’ятайте, що дані продаються. Блогери можуть бути проплаченими. Так, навіть ваші улюблені. А їхні корисні рекомендації – всього лише куплена реклама. Особливо, коли мова йде про мережу Instagram. Перевіряйте будь-яку інформацію, навіть якщо вона подана у вигляді істини. Розуміння цього принципу зробить ваше медіаспоживання більш свідомим.

Інформаційний шум діє на нас звідусіль. Що з цим робити? Як мінімум, можна свідомо переглянути свої підписки в соціальних мережах. Раціонально обирайте контент. Відписуйтеся від сторінок, які викликають у вас негативні емоції. Довіряйте лише незалежним медіа. Наприклад, ІМІ (Інститут масової інформації) провів моніторинг і підготував список якісних медіа.

© Ілюстрація Vector

Порада: якщо вам не подобається контент певного медіа чи людини – відмовтеся від нього. Просто відпишіться від людей, котрі вас дратують чи навіюють неприємні емоції. І не звинувачуйте себе за це.

Медіаграмотність вчить розпізнавати маніпуляції, фейки та пропаганду. На початку липня 2020 року медіа MC Today провело експеримент. Вони розіслали на пошти українських медіа фейк про те, що в Києві відкривається мережа кав’ярень Starbucks. Вони хотіли дізнатися, наскільки ретельно журналісти перевіряють інформацію перед публікуванням. Вгадаєте, що було далі?

8 українських медіа опублікували цю новину. При цьому в тексті прес-релізу розмістили кілька підказок про те, що новина фейкова:

• Ім’я та прізвище зазначеного у прес-релізі “директора” Starbucks Самюеля Баума належить сценаристу серіала “Обмани мене”.
• За адресою в центрі Києва, яку вказали на вимогу представників ЗМІ (вул. Антоновича, 52-54), знаходиться котлован.
• Фотографії дівчини, яка представляла прес-службу Starbucks, взяли з Depositphotos.
• Щоб визначити, чи дійсно Starbucks з’явиться в Україні, потрібно були лише трохи погуглити та звернутися до головного офісу компанії за підтвердженням інформації.

© Ілюстрація Vector

Порада: перевіряйте джерела. Якщо в матеріалі не вказано, звідки взялася інформація (офіційні організації, представники влади, компанії, інформаційні агенції) чи анонімне джерело (“вчені вважають”), не варто вірити такому контенту. Якщо з інфою все нормально, в цьому можна легко переконатися в першоджерелі.

Політикам, бізнесменам і навіть родичам від нас завжди щось треба. Вони хочуть, щоб ми проголосували за їхню кандидатуру, придбали товар чи зробили вибір на їхню користь. Переслідуючи такі цілі, всі використовують маніпуляції. Наприклад, улюблена приказка родичів: “Добре навчайся чи працюватимеш двірником” – класичний прийом маніпуляції “фальшива дилема”. Насправді ці поняття зовсім не взаємовиключні. Чи коли порівняння українських та європейських зарплат, якими маніпулюють політики, закриває очі на те, що вартість проживання в Європі значно більша.

© Ілюстрація Vector

Порада: вивчіть популярні прийоми маніпуляцій та механізм їхньої роботи: замовчування частини інформації, порушення балансу думок, висмикування із контексту, гіперболізація, навішування ярликів та стереотипів, загальновідомі ствердження (“всі знають, що…”), фальшива дилема чи ілюзія вибору, жонглювання рейтингами та статистикою.

Усі рекламні та агітаційні матеріали мають містити мітку «реклама» чи «передвиборна агітація». Якщо ви бачите матеріал, в якому розповідають про політичну партію тільки з хорошого боку (або тільки з негативного боку) без мітки «агітація», то скоріш за все перед вами джинса.
© Ілюстрація Vector

Порада: навчіться розрізняти якісні матеріали. Вони мають відповідати базовим стандартам:

• збалансованість — у статтях чи відеосюжетах не мають відстоювати чиюсь точку зору чи інтереси. Якщо тема матеріалу стосується конфлікту, то представленими мають бути всі його сторони.
• об’єктивність та достовірність — у журналістському матеріалі не має бути оціночних суджень, які викликатимуть емоції, а лише факти, отримані від достовірних джерел. Новини по типу «Шок!», «Жах!», «Ви тільки погляньте, що відбувається» — очевидно маніпуляційні.
• відокремлення фактів та коментарів — коментарі журналіста мають бути чітко відокремлені від думок експертів, котрі, у свою чергу, мають бути незалежними.
• повнота — матеріал має виглядати цілісно і давати читачу повну картину події: що було до неї, що призвело до неї, як все відбувалося.