Серед проявів дискримінації, з якими стикаються українські жінки – розрив у оплаті праці (жінки в Україні в середньому отримують на 25 % нижчу заробітну плату, ніж чоловіки), несправедливий розподіл домашніх обов‘язків (жінки в середньому витрачають 29 годин на тиждень на домашню роботу, натомість чоловіки – 15 годин), ґендерне насильство та низька представленість жінок у політиці.
Як підкреслюється у Доповіді ПРООН про стан людського розвитку за 2019 рік, за останні два десятиліття ґендерні розриви скорочуються в сферах освіти та охорони здоров’я, де жінки мають менше економічного чи соціального впливу. Однак у сферах, де у жінок більше професійної, політичної та соціальної відповідальності, ґендерна нерівність зберігається, і вони стикаються із так званою «скляною стелею», тобто мають менше можливостей для кар‘єрного зростання порівняно з чоловіками
Відсоток жінок у новообраному парламенті України знаходиться на історичному максимумі – майже 21 % (порівняно з 12 % в попередньому скликанні), але все ще нижче, ніж в середньому у парламентах європейських країн. Жінки також недостатньо представлені на керівних посадах в уряді та на місцевому рівні – як мери чи голови об’єднаних територіальних громад.
Проєктом ЄС-ПРООН з парламентської реформи у співпраці з офісом Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики був підготовлений Посібник “Ґендерна рівність: міфи, факти та державна політика” для народних депутатів України.
Його мета – викласти ключові факти та продемонструвати сучасні тенденції щодо реалізації державної політики з питань ґендерної рівності.
Інформаційні картки містять інфографіки зі статистичним даними щодо ґендерних проблем жінок та чоловіків, а також переваг ґендерної рівності як для суспільств в цілому, так і окремих громадян/ок. Інфографіки були розроблені Проєктом ЄС-ПРООН з парламентської реформи у співпраці з МФО «Рівні можливості».
Матеріали ви можете завантажити ТУТ
