За повідомленням https://www.ukrinform.ua/ дослідження Дж.Паркінсона називалося «Есе про тремтячий параліч», але праця не була належним чином оцінена сучасниками. Лише в 1857 році науковці звернули на неї увагу, а французький невролог Жан Шарко запропонував назвати хворобу на честь британця.
Хвороба Паркінсона є найчастішим нейродегенеративним захворюванням після хвороби Альцгеймера. Захворювання зустрічається всюди. Його частота коливається від 60 до 140 осіб на 100 тисяч населення, число хворих значно збільшується серед представників старшої вікової групи. Питома вага людей з хворобою Паркінсона у віковій групі людей, старших 60 років, становить 1%, а старших 85 років – від 2,6% до 4%.
Найчастіше перші симптоми захворювання з’являються в 55-60 років. Проте у ряді випадків хвороба може розвинутися й у віці до 40 (хвороба Паркінсона з раннім початком) або до 20 років (ювенільна форма захворювання).
Медицині відомо безліч захворювань, які негативно позначаються на роботі центральної нервової системи призводять до її дегенеративних змін, і одним з них є хвороба Паркінсона. Для цієї недуги характерна загальмованість рухів, поява тремору в руках, голові і щелепи в період спокою, а також порушення рефлексів. Головною причиною розвитку захворювання є ураження клітин головного мозку, але що до цього призводить вченим ще не вдалося встановити. Розвивається недуга в середньому у віці 45-60 років, в 25% випадків така хвороба спостерігається у людей, у яких є обтяжений сімейний анамнез. Вилікувати хворобу неможливо, але цілком реально досягти тривалої, стійкої ремісії, якщо своєчасно звернутися до лікаря і виконувати всі його рекомендації, розповідає www.meddiagnostica.com.ua.
Що таке хвороба Паркінсона?
Хвороба Паркінсона — неврологічне захворювання, поширене серед людей середнього та похилого віку, рідше зустрічається у молодого покоління і у виняткових випадках до нього схильні діти. Виявляється паркінсонізм тремтіння кінцівок, скутість рухів, що викликано поразкою нервових клітин в головному мозку, які відповідають за рухову активність. Симптоми проявляються поступово і досить повільно, тому при своєчасно розпочатої терапії можна зберегти якість життя і продовжити її термін.
Хвороба Паркінсона: причини
Встановити точні передумови розвитку захворювання вченим досі не вдалося. Однією з теорій є наявність збою в генетичному коді або патологічного гена, але поки дана гіпотезі не підтверджена, оскільки не у всіх людей з цим діагнозом присутній мутований ген. Вченим вдалося досить точно встановити фактори, які сприяють розвитку недуги:
- Травма голови, в результаті якої людина втратила свідомість, отримав струс мозку.
- Старіння, адже з віком значно знижується кількість нервових клітин, падає рівень дофаміну, що може привести до хвороби.
- Сильна мігрень, яка супроводжується шумом в очах, відчуттям мурашок у кінцівках, появою смуг перед очима.
- Проживання в хімічно забруднених районах, де у великих кількостях спостерігається скупчення свинцю, марганцю або міді. Також це може бути зайнятість на виробництві, де часто забруднене середовище.
- Частий контакт з хімічними речовинами, пестицидами та іншими шкідливими хімічними сполуками.
- Погана спадковість (наявність у представників старшого покоління такого роду захворювання).
- Регулярний прийом в їжу великої кількості молока.
- Наявність зайвої ваги, ожиріння у людини.
- Високорозвинений інтелект.
- Розвиток таких хвороб, як атеросклероз, енцефаліт.
- Прийом лікарських препаратів нейролептичного дії (антидепресанти, стимулятори ЦНС), оскільки вони негативно впливають на синтез дофаміну і провокують розвиток такої негативної хвороби, як паркінсонізм.
Перераховані вище фактори не є причинами розвитку недуги, а лише підвищують ймовірність його прояви. Цікавим фактом є те, що хвороба набагато рідше розвивається у завзятих курців, оскільки нікотин блокує речовини, руйнівно впливають на дофамін.
Ознаки хвороби Паркінсона
До основних симптомів прояву хвороби Паркінсона відноситься:
- Зміна зовнішнього вигляду, зокрема, постави: голова нахилена вперед, коліна та лікті напівзігнуті, спина згорблена.
- Тремор — мимовільне тремтіння, що викликано надмірним тиском ЦНС на м’язи. Тремтіння з’являється перш за все в кінцівках, голові, століттях, щелепи.
- Ригідність — скутість м’язів, порушення рухової активності в результаті проблем з синтезом дофаміну (це речовина, яка контролює роботу нервових центрів у великих півкулях головного мозку).
- Погіршення рефлексів, перш за все тих, які відповідають за підтримання рівноваги, що відбивається на поставі хворого, його ході.
- Вельми рідкісними симптомами є проблеми з сечовипусканням і дефекацією, зниження артеріального тиску у вертикальному положенні.
- Порушення рухової активності.
- Як правило, при захворюванні інтелект не страждає, але у виняткових випадках на пізніх стадіях хвороби розвивається слабоумство, спостерігається депресія, апатія.
- Уповільнення мови, мислення, емоційної реакції.
Профілактичні заходи допоможуть знизити темпи розвитку хвороби Паркінсона у людей, що входять до групи ризику https://style.nv.ua/:
- Негайно звертатися до лікаря при виявленні симптомів, схожих з вищепереліченими симптомами хвороби Паркінсона.
- Своєчасно лікувати все судинні патології, які виникають в головному мозку в результаті перенесених травм або інфекційних захворювань.
- Пити в помірних кількостях натуральну каву. Даний захід є досить спірною, але величезна кількість наукових досліджень підтверджують факт відсутності серед людей з хворобою Паркінсона курців і любителів кави.
- Грамотно вживати нейролептические препарати. Не слід пити подібні препарати більше одного місяця.
- Вживати в їжу продукти, що містять корисні для мозку флавоноїди і антоціани. Дані речовини містяться в достатній кількості в цитрусових фруктах (апельсини, мандарини, грейпфрут), в яблуках.
- Вживати в їжу продукти, що містять вітаміни групи В, клітковину (молочні продукти, злакові, свіжі овочі і фрукти, горіхи, морепродукти, м’ясо і т.д.).
- Уникати будь-яких стресів і переживань.
- Вести здоровий спосіб життя (не вживати алкогольних напоїв в непомірних кількостях, не курити, висипатися, займатися спортом, збалансовано харчуватися і т.д.).
- Уникати прямого контакту з шкідливими речовинами, здатними викликати розвиток захворювання (з марганцем, чадним газом, пестицидами і т.д.).
Завжди простіше запобігти хворобі, ніж лікувати її в запущеному варіанті. Профілактичні заходи допоможуть уповільнити прогрес захворювання, тому що входять до групи ризику людям слід приділяти їм особливу увагу.
