Лише в порівнянні можна пізнати істину! Що ми часто свідомо і підсвідомо робимо: ми порівнюємо себе з іншими, порівнюємо наш час з минулим, порівнюємо нашу культуру з іншою, порівнюємо наш рівень менталітету, здоров’я і медицини. І коли здається, що те, що у нас є тут і зараз – це дуже мало і недостатньо для щастя, варто прочитати думку психотерапевта Адріани Імж у перекладі українською:


  • Так, раніше не було раку. Тому що його не діагностували. Людина помирала, і все.
  • Не було проблем з контрацепцією. Люди просто народжували і виносили дітей на мороз, морили голодом.
  • Після відкриття Америки половина Європи вимерла від сифілісу, а половина індіанців – від грипу. В Англії за часів Генріха, того самого, що з Анною Болейн, простий грип викосив половину Лондону.
  • Не було проблем з сильними жінками. У жінок просто не було паспортів, прав, можливостей, їх били і гвалтували – і це не вважалося проблемою або злочином. І ніякої проблеми з оргазмом не було – просто не було оргазмів.
  • І з позаматковими вагітностями і післяпологовою депресією проблем не було. Позаматкова вагітність (або завмерла) була тільки одна. Жінка вмирала – і все. І депресії у жінок не було. Була важка робота. Ті, хто не вмирав від пологів, в сорок найчастіше були з опущеними матки – від постійної важкої фізичної роботи. Бандажів теж не було.
  • Всім, хто хоче гарних суконь і балів, рекомендую читати мемуари Катерини ІІ. Так-так, дружини спадкоємця престолу, а потім – імператриці. Там про вітряну віспу, жіночі проблеми, труднощі побуту і багато іншого у знаті. Так-так, у тих людей, які володіли всіма благами тієї цивілізації. У мене в процесі читання було враження, що я зараз живу не просто розкішніше, а в рази розкішніше імператриці.
  • Моя прабабка і перша дружина мого діда померли під час пологів, половина братів і сестер мого батька померли від інфекцій, які зараз здаються казковими страшилками.
  • І це не глухе середньовіччя, а двадцяте століття. Ну і, взагалі, кому хочеться гострих відчуттів – можна взяти в бібліотеці жіночу енциклопедію вісімдесятих і почитати про жіночу гігієну.
  • Та що там – сто років тому мої легкі пологи вбили б або мене, або мою дитину. Просто тому, що легкими вони стали завдяки медицині.
  • Коли мене запитують, в якому часі я хотіла б жити, відповідь – зараз. Я не знаю, що буде в майбутньому, але зараз у мене є джинси, кросівки, дезодорант, моя особиста нерухомість, закордонний паспорт, контактні лінзи, засоби гігієни і контрацепції, можливість працювати і вчитися в будь-якій країні. Я можу розлучитися просто тому, що не хочу жити з цією людиною. Я маю право водити машину. Я можу купити травмат або шокер, а також навчитися битися, щоб захищати себе і своїх близьких, і, так, є шанс, що за перевищення самооборони мене посадять. Зате не закидають камінням і не скинуть зі скелі як об’єкт ганьби.
  • У цьому суспільстві, звісно, існує ще купа проблем, але в порівнянні з тим, що було, це офігенно.
  • І бажаючі “відмотати час назад” насправді просто не розуміють, куди вони потраплять.
  • Я розумію. І я знаю, яка титанічна робота була пророблена, щоб зробити хоча б те, що є зараз.
  • І я щаслива жити тут і зараз.

Чого і Вам бажаємо!

(ред.)

Авторка: психотерапевтка Адріана Імж

Фото в заголовку ©Wikipedia