Театр Життя

Цей проект, що був заснований як волонтерська студентська ініціатива багато років назад, подарував нашій команді і світові чимало справді креативних особистостей! Більше того, побутує думка, що, якби не певні обставини команди “Театру Життя”, то і нашої організації не було б…

СОЦІАЛЬНО-ІНТЕРАКТИВНИЙ “ТЕАТР ЖИТТЯ” – це улюблена справа, що була створена силами великої кількості людей, згусток їх таланту, їх енергії та відповідальності перед нашим глядачем. І хоча це – волонтерський проект, проте з претензією на основне заняття у майбутньому. Зазначаємо то з впевненістю, бо маємо історії успіху наших випускників та випускниць, що поєднали своє теперішнє з театральною діяльністю. Сьогодні Театр – це потужний інструмент впливу на зміни в суспільстві, адже пропри театральну діяльність, маємо в скарбниці приклади соціокультурної діяльності на благо позитивних змін, два зініційовані обласні фестивалі інтерактивних театрів “Об’єктивНА реальність”, соціальні фотовиставки в рамках національної кампанії “No Hate Speech Movement”, одна з яких представляла Україну у Брюселлі та багато інших напрацювань.

Більше про них у нашій групі у Facebook >>>

ЗВІДКИ ТАКА НАЗВА – «ТЕАТР ЖИТТЯ»? Назва стала і символічною, і логічною водночас, адже життя – найчастіше найвишуканіший режисер.

ЗВІДКИ ВЗЯЛАСЬ ЗАДУМКА ІНТЕРАКТИВНОГО ТЕАТРУ? Володимир Шинкарук, заслужений діяч мистецтв України, професор, поет, наш великий друг і вчитель, ще у 2005 р. розповів нам про такий формат театру як інтерактивний, що існував у дитячому центрі «Артек». Розповідав так натхненно, що ми, студентством, згуртувавшись і сформувавши своє творче середовище, вирішили, чому б нам не адаптувати цю ідею і не спробувати щось своє, якісно інше, але нестандартне. Ми спробували і з 2007 р. почали активно працювати зі своїми текстами, ідеями, акторами. Володимир Федорович потужно допомагав і порадою, і ідеєю, і режисурою, вчив працювати з текстами, він писав для нас, що тут казати, адже автором першої вистави під назвою «Не боятись життя» став саме В. Шинкарук. Завдяки йому театр став на ноги. Його підтримка була відчутною впродовж багатьох років діяльності Театру, відчутна і зараз, але по-іншому…

ЯКА ГОЛОВНА ІДЕЯ ТЕАТРУ? Ми не намагаємося повчати, не намагаємося казати, що добре, а що погано, це роби так, а це – так. Глядач має сам зробити висновок, розсудити … вийти із зали і вирішити для себе. Ми прагнемо, щоб вистави були інтелектуальними, наповненими символізму, вони абсолютно індивідуальні, адже кожен глядач, проживає їх по-своєму.

МЕСЕДЖ Соціально-інтерактивного «Театру життя» в тому, щоб для кожного з нас була можливість створювати і творити найбільше диво – своє власне життя, а в своєму життя залишали місце для мистецтва.